Дана подія в нашому селі відбувалася з благословення високопреосвященнішого Феодора, архієпископа Мукачівського і Ужгородського. І як вже стало традицією, владика Феодор сам особисто випробовував ерудованість братчиків. В кінці цих змагань владика Феодор з великим духовним задоволенням зазначив, що всі учасники змагань виявили прекрасні знання та високу духовність. Слід зазначити, що по ходу змагань владика Феодор часто звертався до присутніх в залі сільського клубу, особливо до молоді – адже самі вони повинні продовжувати нести духовні традиції, звертався з духовним словом підтримки праці вчителів і вихователів у їх нелегкій праці, наголошував присутнім аби батьків своїх не забували. Не лишнім буде зазначити також те, що в залі було дуже тихо, хоча людей було чимало. Це вказує на важливість події для села, адже давно сільський клуб не бачив такого зібрання, а змусити слухати когось в цій залі здавалась може хіба що диво… Однак тихий та проникливий голос владики Феодора зробив це з душевною простотою, наповнюючи душі слухачів спокоєм… Найвищою оцінкою тут будуть скоріш за все слова старенької прихожанки, яка вже вийшовши з зали клубу сказала : - « Так красно говорить, шо хоче ся го слухати». Красномовству наших батьків не вчили, але простота, душевність та відвертість, яка йде з глибин душі і в якій нема місця фальші, зачаровує…
